Підприємець, який планує найняти працівника у своїй компанії, може вибирати різні форми договорів, залежно від характеру роботи. Особливо на початку діяльності для нього будуть важливі витрати на працевлаштування, але специфіка бізнесу та характер роботи, який буде виконувати майбутній працівник, будуть не менш важливими.

Існує декілька видів договорів, що укладаються між робітником та роботодавцем у Польщі. Якщо домовленість було укладено усно або в письмовій формі, в якій відсутні дані сторін чи підпис, праця вважається нелегальною.

Нелегальна праця у Польщі карається законом. Як саме, залежить від конкретної ситуації, але найчастіше, це штраф для обох сторін (керівника підприємства та робітника). Для громадянина іноземної держави подібне правопорушення може вилитися в депортацію, тимчасову заборону на в'їзд до Шенгенської зони.

У Польщі найпоширенішими є два типи трудових договорів:

• договір на працю (umowa o pracę), даний договір регулюється Трудовим кодексом.
• договір виконання робіт (umowa zlecenia), регулюється Цивільнимкодексом:

Найпоширенішою формою оформлення трудових відносин є договір на працю. Він заснований на нормативно-правових актах, включених до Трудового кодексу. Це нормативний акт, який регулює права та обов'язки сторін трудових відносин, тобто працівника та роботодавця. Працевлаштування працівника за договором на працю пов'язане насамперед з певними гарантіями для працівника.

Договір на працю (umowa o pracę)

Це найкраща форма працевлаштування працівника з точки зору гарантій та соціальної захищеності.

Договір на працю гарантує:

• оплачувані вихідні, відпустки,лікарняний;
• зарахування стажуроботи;
• чітко визначену кількість годин і додаткову зарплату за понаднормовуроботу;
• чіткі принципи звільнення зроботи;
• гарантовану мінімальну заробітну плату. Працівник за договором на працю має також іобов’язки:
• виконувати розпорядженняпрацедавця,
• працювати у визначеному працедавцеммісці,
• звільнятися з роботи у встановлені Кодексом праці та договором терміни,
• проходити медичну комісію та навчання з безпекипраці.

Як правило, перший трудовий договір в Польщі підписується на випробувальний термін – не більше ніж на 3 місяці. Після цього зазвичай укладається договір на обмежений термін.

Працедавець може підписати такий документ лише тричі – сумарно не довше ніж на 33 місяці. Наступний договір повинен бути на необмежений час.

У випадку коли працівник довго не може виконувати роботу (наприклад, іде у відпустку по догляду за дитиною), працедавець має право знайти йому тимчасову заміну та підписати з тимчасовим працівником договір про заміщення. Дія такого документа закінчується, коли постійний працівник повертається на роботу. Інколи працедавець підписує з працівником трудовий договір на виконання конкретного завдання. Документ втрачає чинність, коли завдання виконано.

Трудовий договір в Польщі обов’язково має містити інформацію про тип контракту, дату укладення, місце виконання, винагороду за працю, посаду, функції, обов’язки, робочий час, дату початку роботи. Якщо остання в договорі не вказана, вважається, що початком праці є день підписання договору.

Заробітна плата брутто (brutto) – сума без вирахування податків і соціальних внесків. Зарплата нетто ( netto) – сума після вирахування податків і внесків на страхування.

Оскільки у випадку працевлаштування за договором на працю працівник і працедавець оплачують усі соціальні й медичні внески, витрати на утримання працівника достатньо високі.

Договір виконання робіт (umowa zlecenia)

Такий договір підписується, коли працедавець не планує наймати працівника за договором на працю, але для нього важливе виконання певних дій чи досягнення чітко поставлених завдань. Договір виконання робіт – це договір старанної діяльності, або договір процесу. У випадку таких договорів доцільно говорити не про працівника та працедавця, а про виконавця та замовника.

Основні риси договору виконання робіт.

• Окреслює виконання певної роботи у визначений термін іоплату.
• Відсутність прямого підпорядкування працедавцю. Підрядник сам встановлює графік роботи, але водночас замовник може давати вказівки, а також визначати тимчасові рамки для виконання роботи.
• Можна вказати місце і час виконання роботи, але це необов’язково, більше враховується факт виконання роботи.
• Добровільна форма договору.
• Обидві сторони можуть розірвати договір у будь-який момент.
• Відсутність гарантованого мінімального рівня винагороди.
• Замовник не зобов’язаний надавати відпустку, вихідну допомогу, заробітну плату під час хвороби, а також жодні інші додаткові пільги.
• Період зайнятості не зараховується до загального робочого стажу.
• Усі суперечки між замовником і виконавцем розглядаються в цивільному суді.